Твір "сродна праця-це найсолодша в світі річ"за творчістю г. сковороди

Григорій савич сковорода — видатний український письменник, філософ і педагог. саме його внесок в українську культуру і літературу є величезним. письменник переконаний: щастя кожної окремої людини залежить від правильно обраного життєвого шляху. ідея «сродної праці», яка є основною умовою існу­вання будь-якої особистості, наскрізно звучить у всій його творчості. «людина без праці не може мати щастя і морального задоволення», — говорить він. цю ідею автор дотепно розвінчує у своїх байках: «собака й кобила», «зозуля й кошик». але особливо яскраво ця ідея звучить у творі «бджола і шершень». бджола збирає мед за покликанням і без цієї роботи не мислить свого життя. вона це робить не тому, що в цьому є нагальна потреба, а тому, що це їй подо­бається. її не може зрозуміти шершень, бо весь вік свій звик тільки користува­тися інших. такі люди, як шершень, на думку сковороди, — паразити нашого суспільства. вони живуть крадіжкою того, що інші заробляють протя­гом життя, «щоб їсти і нити». в образі шершня автор засуджує людей панівно­го класу свого часу, а бджола — це образ мудрої людини, яка працює на користь іншим, не знаючи втоми, бо займається «сродною працею», працею за покли­канням і вподобанням. а це, як відомо, не завдає втоми. байкар вшановує бджіл за їх працьовитість і засуджує шершнів як пристосуванців суспільства. ну как то так)

скільки існує народна творчість, стільки ж існує пісня. вона скрізь: і в журбі, і в радості, на весіллі, і на похованні. мати співає над дитиною, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахи. кріпаки у своїх піснях виливали весь біль та ненависть до панів та неволі. все, що наболіло, нездійснені мрії, розпач, надію, смуток та тріум народ вкладав у пісні.

чарівність пісень заколисує і відчиняє вікна у те, чим жили люди, що хвилювало їх на протязі багатьох віків. послухай пісні в різних країнах і краще зрозумієш історію та людей цієї країни.