Есе."Безсмертя і добро ,вічність і краса" -основа життя людини на землі за твором Митькозавр із Юрківки або Химера з Лісового озера 6 класс

що таке щастя? щось матеріальне, як вілла на гавайях, десяток автомобілів bentley в гаражі чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? дія нас щастя - це мрія, що не має форми та матерії. а мрії наші іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. та якими б оригінальними не були наші думки, зрештою всі бажають бути щасливими. не завжди для нас успіх - щось конкретне. і коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що ми намагалися уявити.  режисер вважає, що щасливим його зробить інвестор, який вкладе свої мільйони в майбутній блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята вважає пилосос або набір виделок (дарма, що чоловік вимагає розлучення з того часу, коли він сів на одну з таких                                               фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. я, наприклад, досі не розумію людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. жага легких грошей вбиває в нас бажання працювати і самовдосконалюватися.  а між тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя.                                                                                                                   тому врешті-решт спадає на думку, що заможність і все інше, що її стосується - це всього-на-всього бонус. щоб не виникало найсумніших думок від безнадії.      є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недої, але вважають себе щасливими, тому що бог подарував їм кусень хліба. а інші, котрі незадоволені своєю долею, звинувачують у своїх проблемах курс долара, погоду і пасажирів тролейбуса, скаржаться на державне правління і низьку заробітну платню. таким людям складно жити в цьому світі                                             "що може зробити тебе щасливим? " одразу в уяві виникають образи: гроші, гроші, ще раз гроші, жінка-красуня і чарівні діти, янголятка з наївними та рогаткою в руці.                                                                                 ми теж вже потім згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій нашому серцю. але чому так відбувається? ми недоїдаємо і тому ми скупі? - та наче ні. головна мета нашого життя - стати успішним бізнесменом? - теж ні. а між іншим, ви помічали, що щастя приходить лише до щасливих людей? щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так хороше, що виростають крила. ми самі є його творцями.                                                          якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.   

був у матері єдиний син - добрий, ненаглядний. душі в ньому мати не чуяла. по краплині збирала росу для вишивання, найтоньчишим шовком вишивала сорочки. виріс син славний, гарний. одружився з дівчиною небаченої краси.  привів молоду дружину в хату. незлюбила та свекруху, зненавиділа її. боялася мати показатися невістці на очі, сиділа у сінях. а потім у сарай переселилась. але молодиця не заспокоюється: " коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні "

не здригнулась душа сина: так зачарувала його врода дружини. каже він матері: "наказала мені дружина вбити вас, мамо. а не послухаю - піде від мене. " заплакала мати і відновила: " ну що ж, сину, роби так, як велить серце. "

пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив  вогнище. убив матір, поклав серце на жар. спалахнув сучок, тріснув; полетіла  жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. скрипнув той, закрив  долонею обличчя. стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному  вогню, прошепотіло: "синочку мій, тобі боляче? зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. а до листка подорожника  приклади материнське серце. потім в вогонь "

заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні  груди, облив пекучими сльозами. зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його  так гаряче й віддано, як рідна матір. і такою величезною й невичерпною була  "любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і  безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. підвелася мати і притисла  кучеряву голову до грудей.

осоружною стала йому дружина - красуня, не міг він повернутися до неї. не вернулася до дому й мати. пішли вони у двох степами широкими та й стали  могилами високими.

то ж не даремно кажуть в народі, що найсвятіша й найсильніша любов  материнська.

швидше покарання, ніж любов. це особисто моя думка

дорогою ціною твір написаний геніальним письменником михайлом коцюбинським.читаючи данний твір,ви зрозумієте наскільки в минулому (хоча зараз теж) була дорога воля.ще   ви зрозумієте що таке справжнє кохання,як воно виявляється,як відчувається.