Кінь шептало - алегоричний образ людини,що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину,і вона намагається злитися з сірою масою,стати пересічним індивідом,не виявляючи своїх надзвичайних якостей.
Объяснение:
Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
На вулицях,між тинів, стояли широкі калюжі,і коли знову спалахнула блискавка,Шептало побачив у них своє відображення.
Коли звівся на ноги ,вже не був білим конем;до ранку земля підсохне,обсиплеться,і він стане таким же сірим,яким був досі
Популярные вопросы