Контрольний твір - роздум за творчістю О. Стороженка, Б. Лепкого, Л. Костенко Теми на вибір :
1. " Яким я уявляю людське щастя".
2. " Істинні та фальшиві цінності в житті людини".
3. " Духовні цінності в житті людини".

Яким я уявляю людське щастя? (за оповіданням Олекси Стороженка „Скарб”)

Що таке щастя? Мабуть, ніхто не зможе пояснити унікальне явище. Адже інколи людина навіть не знає, що їй потрібно для цього. Щира любов, віддані друзі, родина за великим столом чи ще щось? Оте „щось” ми постійно намагаємось осягнути, відшукати серед полиць життя, збагнути всі своїм єством. Лише тоді здається прийде щастя. Та потрібно просто збагнути одну істину: „ Якщо хочеш бути щасливим – ти просто можеш ним бути”.На мою думку, щастя – це заповітна мрія, яка є у кожної людини. Коли вона хоче поїхати у подорож, побувати у незвичайній країні, і її мрія здійсниться, вона стане щасливою. Але на цьому щастя не скінчиться. Воно безкінечне. Адже за однією мрією прийде інша. Бо саме мрія є складовою сенсу нашого життя.Незвичним і досить дивним є уявлення про щастя в оповіданні Олекси Стороженка „Скарб”. Люди вважають щасливим того, хто все життя пролежав на печі, встаючи лише, щоб піднести до рота ложку запашного обіду, який готувала працьовита мати, а згодом любляча дружина. Саме заздрість у людей до життя головного героя Павлуся створила хибну думку про щасливу людину. Якби монети не сипалися до хати через вікно, якби не знайшлися люди, котрі піклувалися про нього не з корисливою метою, Павлусь навряд чи вважав себе щасливою людиною. Власне кажуче, він нею і не був. Адже випадкове щастя не можна назвати справжнім.Та інколи люди не розуміють, що щастя полягає не в статках, нажитих нечесним шляхом, а в гарних моментах життя. Інколи досить вкласти щиру любов у букет ромашок, а не подарувати одну троянду, хоч якою красивою вона не була б. Тому кожна людина є творцем свого щастя. Адже лише вона сама здатна відтворити власну мрію і стати щасливою!

дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і йому. також у її серці повинна жити любов до батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.

такою була й роксоляна. не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. а її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька україни.

ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.

*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. до речі, колись я цей твір вже писала. сподіваюсь, ти не в черкасах живеш)*

поява повісті в. дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. одні схвально відгукнулись про повість, інші радили в. дрозду: «заховайте й нікому не показуйте, то. буде вам гірше». чим пояснити таке ставлення до однієї з яскравіших химерних повістей нашої літератури?