Твір-роздум «Національні традиції у творах Ч. Діккенса та М. Гоголя» (13-17 речень).

ответ:Різдво Христове завжди було святом сімейного єднання. Вечорами всі збиралися разом, біля каміна або просто біля грубки, за святковим столом або навколо ялинки. Прощали вільні або мимовільні образи, раділи один за одного, дякували і славили Христа, читали Євангеліє... а ще розповідали або читали зворушливі і чудові історії...дія в них відбувається в Різдвяне свято, коли може трапитися що-небудь добре, прекрасне, чудове. У них реальність переплітається з фантастикою, достовірне з вигадкою, добрі духи, Ангели і святі змінюють життя нещасних героїв оповідання на краще, дарують надію. Ці розповіді завжди завершуються щасливою розв'язкою. Називають ці розповіді святочними або різдвяними. Тема Різдва і Нового року, їх традицій і образи були відображені в багатьох творах авторів різних епох, кожен з яких будував свою власну концепцію Різдва, створював нову символіку і тим самим новий образ цього свята. Розквіт святочного оповідання настає в XIX столітті.

природу, потому что её надо понимать и читать дольше как книгу, в которой много загадок.

важко не погодитись з думкою, що з усіх утрат — утрата часу найтяжча. ця істина відома людям здавна, та, на жаль, мало хто на неї зважає.

по-перше, ми завжди кудись спішимо, намагаємось встигнути все й одразу, аби досягти омріяних висот. а насправді, щоб бути успішним, потрібно вміти організувати свій час і робити те, що нам подобається, до того ж якісно.

по-друге, отак рвучись вперед, ми забуваємо про те, що наш дорогоцінний час ми маємо приділяти ще й близьким людям, а ми його витрачаємо на матеріальне й скороминуще.

яскравим прикладом моїх думок можуть бути праці григорія сковороди, де представлена ідея сродної праці. він вважав, що людина, аби реалізувати себе, повинна займатися тим, для чого була народжена. продовжуючи його думки, можу сказати, що займаючись справою свого життя, людина не марнує свій час, а, отже, використовує його на благо собі.