Сенкан щодо його бачення життя Григорій Сковорода

даний вислів означає те,що робота буде виконана без користі,не тим шляхом. бо ж ,якби ми полізли вербу,то ні в якому разі не знайшли б там груш.

хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.

бульбульбульбульбульбуль

пишу гарно але з помилками попереджаю одразу! історичне минуле нашого народу було є і буде одним з найяскравіших прикладів мужності хоробрості та незламності українського духу! як не прикро це визнавати ,але україна більшу частину свого існування залишалася слаборозвиненою,невільною країною в якій заборонялося не те що поширення культури та розвитку а навіть рідна мова! це дійсно зіграло важлив у роль на формуванні сучасної незалежної держави.

звичайно ,що історія та наше минуле зіграло не аби яку роль на формуванні і нашої молоді.коли хлопці дивлятьчя на славетні подвини своїх пращурів -козаків вони майже цілком поринають у ту войовничу та пригодницьку атмосферу відразу виникає біжання захищати свою батьківщин так-як її захищали наші батьки ті діди.деякі несуть цей запал напротязі всього життя і сповнюють свій дух бажанням до цілковитої незалежності! адже,якщо документи й свідчать ,що ми уже не кріпаки і нікому не підвладні я не вважаю це цілковитою правдою! хоч життя й налагодилось правди в ньому не побільшало!

звичайно історія вплинула і на дівчат! українки завжди були найгарнішими і залишаються такими і понині! ми завжди були працьовиті та невсипущі хазяйки!

історія виховола наш дух нашу волю заклала звички та традиції давніх часів їх будемо нести з собою все життя! моя батьківщина,моє натхнення! її історія це наче рядки білого вірша! я пишаюся ,що я українка!     тну мабуть якось не дуже да?