Твір роздум про інну ягнич, з прикладами з твору gjvjubnt

«Берег любові» сприймається як високохудожня епічна поема. Чарівною красою сповнена назва роману «Берег любові». Коли читаєш твір, переконуєшся, що «берег любові» – не просто красива назва, а щось важливе й значиме, з якого й починається поезія.

Назва роману пов’язана з назвою пісні, яку написала героїня роману Інна Ягнич. Навколо неї в’яжуться всі сюжетні вузли роману, пролягають стежки до розуміння дій майже всіх персонажів, до розуміння авторської концепції.

Характерною рисою твору О. Гончара є прагнення через образи колоритних, багатих енергією і красою героїв, розв’язати важливі життєві проблеми. Силою свого таланту письменник змальовує героїв роману «Берег любові», які переживають за свою землю і працю на ній, особливо Інна та Андрон Ягничі, Сава Чередниченко.

Краса образу Інни виявляється насамперед у чистоті її почуттів, обдарованості її творчої натури. Натура Андрона Гурійовича справді глибоко поетична, краса і поезія його життя найповніше виявляється в роботі. У цьому можна переконатися з епізодів про перебудову старого вітрильника на кафе для відпочивальників.

Хвилюючим відкриттям було те, що Сава Чередниченко людина не байдужа до краси, що в ньому вирує всемогутня енергія поезії «Справді, село як у пісні… Ніде, здається такої краси не бачив… Тихий рай. Нічого зайвого, все тільки найнеобхідніше: життя людське і колос…»

О. Гончар також показує, що й мистецький талант Інни, її уявлення про красу творчості форму­ються насамперед під впливом їх – людей чесних трудових професій, людей, які живуть «начисто, без чернеток». Інна не забуває і про науку в класиків літератури, не пропускає повз свою увагу поетичні публікації в газетах «Інна перечитувала поезії від рядка до рядка, було тут про «музику токів», про степові кораблі, але найбільшою школою для неї стають ритми життя, що відкри­лися їй у рідному селі, у великих серцях людей праці. Саме тут її знову навідує поетичне натхнення, і вона створює свою нову пісню, «гімн урожаєві, хвалу праці людській».

Так як і пісню – «Берег любові», що з'явилася з найглибшої душевної потреби, її Інні «ніхто не замовляв, само явилось, само виспівалось, як внутрішня воля душі, її поклик, її апофеоз». Все, що дівчина пережила разом з людьми й передумала на самоті за ці нелегкі місяці, все, чим тривожилась, чого сподівалась, за один ранок розквітло, широко й щедро озвалося до людей. «На чу­мацьких шляхах, на гарячих вітрах», - чує Ягнич-оріонець цю думу нову, кураївську, і мовби все його власне життя пропливає перед ним».

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.

пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.з першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній! скільки там історії.і скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.з піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.на світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.