Твір: Богатир Карпат Іван Сила​

лиха зима сховається,а сонечко прогляне,сніжок води злякається,тихенько тануть стане, - і здалеку бистреньковона до нас прибуде,кому-кому любесенько,а дітям більше буде.

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.

повість ирій навчила мене тому , що людиною можна залишитися скрізь. якщо у тебе є душа , розум ,якщо ти живеш за законами моралі й добра , тоді не має значення , де  саме ти піднімеш голову до неба і будеш дивитися на зорі - в селі чи в місті.

одного разу йшов ведмідь

до друга - зайця хитрого.

він думав, як той чай наллє

а вийшло - чорта лисого!

зайцю тому було шкода

і чаю, й часу вільного.

він зачинив свої вікна,

щоб не зустріть голодного.

мораль тій байки щось проста:

хіба то друг, якщо безжальний.