Яка доля спіткала короля Ричарда?​

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі 

так звана- "наркобайка"   летіла собі бджола - задивилася на квітку- упала в бур"янину-здохла-її з"їли мурашки. мораль якщо квітка красива це ще незначить що вона тебе до добра

тарас шевченко-,сон,заповіт,кавказ,наймичка,думи мої, думи мої,іван підкова,причинна,до основ'яненка.

леся українка-  соnтrа sрем sреrо! ,лісова пісня,конвалія,надія, і все-таки до тебе думка лине…,і ти колись боролась, мов ізраїль…

к же давно я це вчила, але зараз щось ) мирослава - дочка боярина тугара вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм.дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли захар беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого мирослава щиро покохала.  вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра.максим - він в дечому схожий на тугара вовка: усвідомленям своєї сили, сміливі є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям.  тугар вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. він підступний, хитрий і жорстокий.вибач, але більш нічого не пам'ятаю, та сподіваюсь, це