Чи можемо ми зрозуміти трагедію молодої дівчини 19 ст. <Наймичка>

  образ татьяни ларіної в романі "євгеній онєгін "змальований пушкіним з великою сердечністю та теплом . спочатку ми зустрічаємося з татьяною - провінційною дівчиною , потім - з вищого світу .для цього образу характерні жіночість , скромність . татьяна близька природі , простому народу , навіть назвав пушкін своєю героїню не випадково татьяною . він підкреслює її незвичайність : печальна, дика , мовчазна, неначе сарна . татьяна зростає самотньою , вона зажди замислена .

    приїзд онєгіна перевернув життя татьяни , він не схожий на інших , незвичайний , тому у серці героїні зароджується кохання . щаслива і нещасна у своєму коханні . її кохання зливається з поетичним зображенням природи і все це сприймається , як саме життя . це улюблений образ пушкіна .він підкреслює моя душа , татьяно друже мій татьяно .

  образ татьяни ларіної -це образ ідеальний і , разом з тим , живий ,реалістичний образ російської жінки   , ніжної , тонкої , милої.

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий

наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся. тільки вони нічого не іють для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед  якими труднощами, щоб їм жилось краще. вони тяжко , якщо їх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають  молодшими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми. все, що є в нас найкращого, все від  них – рідненьких

перш ніж щось зробити треба подумати чи це не завдасть ніякої шкоди іншим.