Цитати з повісті бориса харчука планетник риси характеру планетника. іть будь- ласка!

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»

у центрі роману образ чіпки- селянина бунтаря,невтомного шукача правди,котрий зрештою став на криву стежку бородьби і став"пропащою силою".це широкоплечий двадцятирічний парубок,з гострими   карими очима,довгообразним лицем,одягнений у білу вишиванку,та просту свиту,накинута наопашки.на голові в нього висока решетилівка шапка.чіпка зрозстау злиднях, в атмосферінедоброзичливості,і ворожості.тільки бабусині казки розширювали кругозір хлопчика.