Цитатна характеристика Василя з Твору "Митькозавр з Юрківки"(цитати з твору)

це чудовий твір в якому розповідається про випадок з життя митька в його селищі(все шо знаю)

князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».

если бы поллианна была бы моей одноклассницей,то я думаю.что наш класс относился к ней как к хорошему человеку и другу.я уверен(а),что поллианна нашла со всеми общий язык и её никто не обижал.я бы дружил(а) с поллианной и часто бы гулял(а) с ней,ведь в жизни не помешает дружить с таким весёлым и оптимистичным человеком.если бы у поллианны были бы плохие успехи,я бы с радостью () ей.на переменах мы бы играли и подготавливались к урокам.

я был(а) бы рад(а),если бы поллианна была бы моей одноклассницей!

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»