Кому належать слова: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають»?​

мрія

у творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. такі образи бажаного майбутнього називають мрією. мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося ві. саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. у будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення

у мене є подруга, я її дуже люблю і все мені в ній подобається.хочу і вам розповісти, яка чудова у мене подруга.у неї довге густе хвилясте каштанове волосся, високий розумний лоб і кирпатий догори завзятий носик.на щоках завжди грає здоровий рум'янець, а коли вона соромиться, то щоки стають яскраво-червоними.більш всього всім подобаються її губи-вони ледве припухлі і такі,будто вона тільки що вишні їла. подруга займається спортом, тому у неї струнка, фігурка.одягається модно, але не зухвало.

як гарно вночi взимку. небо   темно-синє, майже чорне.зорі на небі мерехтять, немов переморгуються. здавна люди помічали: якщо небо безхмарне,та зірочки мерехтять-це до морозу.   дивишся в це безкрає небо і здається, що летиш на своєму зорельоті до далеких невідомих планет. я люблю дивитись у нічне небо, бо тоді відчуваєш себе маленькою піщинкою у великому   всесвіті

це чудовий твір в якому розповідається про випадок з життя митька в його селищі(все шо знаю)