Предлагаю ограничиться монологом русалки из драмы леси украинки "лісова пісня ". я не кохала? ні, то ти забула, яке повинно буть кохання справжнє! кохання - як вода, - плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. де пал - воно кипить, а стріне холод - стає мов камінь. от м о є кохання! а те твоє - солом'яного духу дитина квола. хилиться од вітру, під ноги стелеться. зостріне іскру - згорить не борючись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл. коли ж його зневажать, як покидьку, воно лежить і кисне, як солома, в воді холодній марної досади, під пізніми дощами каяття. несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение. в 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.
Спасибо
Ответ дал: Гость
відкиль такий береться голосок?
тонкий і чистий як
Ответ дал: Гость
кожній людині мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».
Популярные вопросы