Епізод, коли син нагадує батькові, що треба виходити. Люди плачуть: «…ціла хата заридала. Якби хмара плачу нависла над селом, прорвалася, якби горе людське дунайську загату розірвало – такий був плач», - є Розвьязковую
Розвитком дії
Експозицією
Кульмінацією
??

1. страшна дань.

2. винахідлива князівна.

3.пошуки рятівника.

4. вмовляння

  а) послання старих

  б) прийшли молодші

  в) малі діти розчулили кирилу

5. вимоги кожум"яки.

6. бій.

7. порятунок київа та князівни. 

казка про костиніном сина

  я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання в.кава«пиріжок з калиною». з великим захопленням я прочитала   це оповідання . головний герой  оповідання- митько.він   дуже симпатизує  читачам своєю добротою,культурністю   та щедрістю. митька та федора образили старшокласники ,вони   відійшли до верби  та почали  лаяти «шостаків».хлопці  розуміють істинну цінність розума . митько ненавмисно попав у ніну жук замашною сніжкою. його одразу почала мучати совість, щож буде з оком ніни. підглянув у вікно дівчини ,  вона помітила його. хлопчик   почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. митько нічого не пошкодував для нини ,   віддав усе що було в кишені. а нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.

  це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.

мені дуже оповідання в.кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання  «пиріжок з     калиною «   та переконатися в талановитості цього письменника.  

бажання соломії бути вільною, разом з остапом , а не кріпачкою :

  «він озирнувся: прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його. що за мара? першою думкою в остапа було тікати. але зваживши, що поки він один на один - жахатися нічого, остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього. тому, очевидячки, було пильно, бо, не вдовольняючись прудкою ходою, він інколи пускався бігти, придержуючи свої клунки на плечах, і вже за чверть години остап міг розгледіти його струнку постать. був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком, остапові було чудно, що парубок немов осміхався, але коли той наблизився і привітався до нього, остап із несподіванки скрикнув: —      соломіє чи ти здуріла? »

«які там скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. холодна, холодна, мов далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє пропадай воно все іду і я світ за очі вже ж за тобою хоч серцеві легше »

2.краса соломії :

«соломія нагнулась і зазирнула до кринички. звідти глянуло її свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка.»

«чорні буйні коси впали їй на плечі й вкрили їх нижче пояса.»