мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.
Ответ дал: Гость
ще змалку наші батьки ві нас у дитячий садок. пізніше, коли нам виповнюється 6 років ми йдемо до школи. а після закінчення школи ми вступаємо до вищого навчального закдаду. все це ми робимо для того, щоб здобувати знання, щоб набиратися життєвого досвіду, бо в наш час влаштуватися на роботу дуже важко, а розумні, грамотні, кмітливі фахівці дуже необхідні у всіх сферах діяльтості та науки. отже, якщо ми будемо наполегливо вчитися, то зможемо досягти великих успіхів, і будемо хорошими працівниками на благо нашої рідної країни україни! вчімся сумлінно і в нас буде забезпечене майбутнє! =)
Популярные вопросы