Твір роздум на тему "Не в грошах щастя" за п'єсою "Сто тисяч" (10 речень)​

людину , яка бачить несправедливість и нічого не діє, щоб протистояти неї. яка знає правду, і не хоче її розкрити , бо перш за все думає про себе. коли людина має достатньо сили й розуму, але в ситуації де воно було б потрібне - не користується своими можливостями.

    запитання: який громадсько-просвітницький рух підтримувала о.кобилянська?     відповідь: феміністичний.    це був жіночий рух «товариства руських жінок на буковині», очільницею і ініціаторкою якого стала письменниця. під час діяльності руху жіноцтво порушувала важкі питання суспільного становища жінок. адже жінки, як і чоловіки, мали набути певних громадянських прав та свобод.

1.пан з іваном побратались

2.пан задумав ошукати івана

3.пан обдурив хлопця

4. вони заснули і іван поліз до торби пана

5.спіймали гуску та вдома   общипали, обсмалили, у піч посадили.

6.умова між паном і хлопцем.

7.

«хтів пан когось ошукати,

та й сам »

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.