1. Як жили Климко і дядько Кирило ТЬ
​

1)навкруги ні душі. тихо й безлюдно, а однак я щось там чую, поза своєю стіною. воно мені заважає. що там? я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип під їх вагою. ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. я не хочу про вас думати. я краще ляжу. погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо».

2)просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і слухаю. повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. і повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

3)пізно я повертався додому. приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. в складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний ісав.

4)от-от, здає тью-і, тью-і, ті-і-і ні, зовсім не так. трійю-тіх-ті і не подібно. як вони оте роблять, цікавий я знати? б'ють дзьобами в золото сонця? грають на його проміннях, наче на струнах? сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

разберись, , сама, где какие образы)

колись я чула легенду, що коли бог роздавав дари, то україні саме дісталася пісня. українці завжди співали пісні. коли жали жито, коли збирали урожаї овочів/фруктів, пекли хліб, одружувались і ховали померлих. українська пісня важлива для народу, оскільки саме в піснях, частіше всього, передавалась і історія україни.   ну, іще щось в цьому дусі. тому вона відома в світі, бо передавався дар співу там з далеких століть.

це чудовий твір в якому розповідається про випадок з життя митька в його селищі(все шо знаю)

я встретился с инопланетяноми когда полетел в космос.иноплнитяны были добрые,но я заставил их подружится с нами,нашими людьми.они прелетели к нам в гости и мы покушали сними.они улетели,но мы с ними друзья! (на украинский язык сам переведи,я не класс в украинском языке).