Що вам відомо про сім’ю та родичів Климка?​

мрія

у творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. такі образи бажаного майбутнього називають мрією. мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося ві. саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. у будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення

калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. але для нього земля є засобом збагачення, наживи: «як радісно тебе загрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку». власницька любов до землі, думаю, не приносить йому радості, а примушує думати лише про гроші, бариші, збагачення.герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. він працює з ранку до вечора сам, примушує працювати не рук дружину параску і сина романа. заради достатку і збагачення калитка здатний пожертвувати коханням і щастям романа та мотрі. посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. а сина хоче одружити з пузирівною, заявляючи: «мені треба невістку з приданим, з грішми».калитка — жадібний і скупий. з великим задоволенням він розповідає копачеві, як, заміж дочку, не додав п'ять тисяч приданого і весілля перетворилося на загальну бійку. цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. «і тобі не гріх? неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! не пропадеш, як до обіду » своїх робітників калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: « би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать». тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи.калитка заздрить багатшим жолудеві та пузиреві, не вірить, що вони досягли цього чесним шляхом. у гонитві за наживою, у бажанні взяти гору над іншими хазяями калитка йде на злочинні махінації. за п'ять тисяч карбованців він хоче купити сто тисяч. самому страшно братися за цю невідому справу, тому калитка запрошує кума, щоб той обміняв фальшиві гроші. цей сільський багатій любить, як кажуть у народі, загрібати жар чужими руками. хоча калитка і хотів обдурити досвідченого шахрая, сам пошився в дурні, отримавши замість сподіваних грошей мішок з чистими папірцями. у відчаї він хоче накласти на себе руки, заявляючи: «краще смерть, ніж така потеря! »я вважаю, що герасим калитка — черства й безсердечна людина, для якої немає нічого святого. він жорстокий і страшний, бо може пожертвувати навіть щастям власних дітей заради збагачення.

перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони  такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.  імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії  тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.

найтяжче журавлям покидати свою домивку та летити у тепли крайи