Хто був зрадником и вбывцею в пошуках раживы"козацьки острова
СКОЧНО, ​

  одного зымового дня мы пишлы у парк.

  у парку булы били-пребили дерева та билый-пребилый сниг.а ще там був дытячый майданчык.

  на дытячому майданчыку було багато дитей.одни из ных каталыся на санчатах, а одна дивчынка катала свого песыка.други на лыжах.а деяки навить на сноудборди.а мы выришылы злипыты сниговыка.я почав (почала) скатуваты голову.

  дуже гарный выйшов сниговычок.

  але настав вечир, и нам було потрибно йти додому.мы сказалы сниговыку:

-до побачення.не сумуй без нас!

над тим як зробити життя цикавишим я замислююсь щодня.треба бути дуже доброю людиною,щоб життя счастливим було.треба усим ,слухатись батька та мати,добре вчитися.але цього треба хотити.в мене дуже багато друзив,я их дуже люблю,вони в мене дужи гарни.и вони роблять мое життя цикавишим.вчителя и бытьки мене доброму вчять,и я усим дуже вдячна.без них не було б таким цикавим мое життя.я б не змогла це сама зробити.

я плакала коли читала цей тві можна вбивати берегти природу!

у центрі роману образ чіпки- селянина бунтаря,невтомного шукача правди,котрий зрештою став на криву стежку бородьби і став"пропащою силою".це широкоплечий двадцятирічний парубок,з гострими   карими очима,довгообразним лицем,одягнений у білу вишиванку,та просту свиту,накинута наопашки.на голові в нього висока решетилівка шапка.чіпка зрозстау злиднях, в атмосферінедоброзичливості,і ворожості.тільки бабусині казки розширювали кругозір хлопчика.