Есе на тему "Що для мене лицарські чесноти, почуття патріотизму, відданості" за повістю А. Чайковського "За сестрою"

юрко йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря й радів, що рано встав і сам іде на риболовлю.тільки закинув вудку, як почув ззаду гупання. він так і знав, що приплететься тося, як збиралася. настрій у нього одразу зіпсувався. звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. поверталися з річки вдвох. юрко почав розповідати, як вони з батьком піймали величезного сома. тося захоплено слухала, а хлопець натхненно вигадував далі.раптом діти побачили, як поміж кущів іде дика качка з каченята ми. юрко побіг і почав ловити пташат. качка-мама кричала з відчаєм, намагаючись захистити своїх діток. тося теж просила юрка випустити каченят — вони ж без води не можуть, але той не слухав, сказав, що риби не наловив, то хоч дикі качки будуть, він їх приручить.вдома юрко випустив каченят, намагався їх напоїти, нагодувати, але ті були налякані й нічого не хотіли. хлопець вирішив, що каченята його бояться, й гайнув гуляти з хлопцями. тося теж хотіла піти бо любила розповіді юрка — їй здавався чарівним той світ знань, що відкривався перед нею.юрко ж не любив, що за ним нав'язливою тінню волочиться якесь дівчисько.тося пішла подивитися на каченят, а ті ледве дихали. дівчинка зібрала їх у пазуху й побігла до річки. пустила на воду, а пташенята не могли вже й пливти. не з'являлася й мама-качка. юрко привів хлопців показати диких каченят, але побачив порожній ящик. здогадався, що це тосина робота, і, подумки погрожуючи дівчинці, побіг на річку. там грізно закричав на тосю, а хлопці, зрозумівши, у чому справа, теж кинулися в річку, підштовхували й підтримували каченят, щоб попливли.після того юрко не товаришував із сільськими хлопцями. а скоріше, вони з ним.перед від'їздом бігав на річку, сподіваючись побачити качку із живими каченятами. але не побачив. і тося не підійшла попрощатися.хлопчик відчув пекучий

юрко: типовий хлопчисько-розбишака. для якого характерне пихате ставлення до інших, неповага до природи, жорстокість, нерозуміння моральних цінностей. це хвалько, який ставить свої інтереси на перше місце. постає в нашій уяві як приклад егоїзму та нікчемності. тобто, це негативний герой. але читач в кінці твору ще сподівається на його благорозумність, виходячи з сорому перед минулими товаришами.

добро и щедристь основа людського життя.я так вважала,вважаю и буду вважати.и я думаю що це добре.бо якщо ты добрий и щедрий до тебе будуть добре видноситися ,а якщо ти будешь поганою людиною,в тебе друзив,и до тебе вси будуть погано видноситись.и е ж такак приказка,що видношься до людей так як хочешь щоб видносились до тебе.

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.