1.За жанровою спрямованістю «За сестрою» А. Чайковського — це: драматичне оповідання
історичний роман
героїко-романтична повість
3.Найбільшим добром, на думку Павлуся, є:

гарний настрій
свобода
багато грошей
4.Девлет-гірей мешкав у:

Коджамбаку
Перекопі
Бахчисараї

А) Царицині; б) Царгороді; В) Улан-Уде. 9. Татарські улуси, як зазначено у творі, не були схожими на: а) торгівельний центр; б) велике місто; в) Українські села. 10. Сулейман-ефенді був: А) візиром султана; б) осавулою; в) Багатим купцем. 11. До якого святого образу звертався Павлусь по до йдучи на службу до конюхів: А) Покрови; Б) Миколи; в) Василя.

12. Через що старшому прислужнику Сулеймана не сподобався Павлусь, коли хлопець розмовляв з ним українською? Бо Павлусь був: А) розгубленим; б) Надмірно допитливим; В) високомірним.

13. За непокірність татарину Павлусь вимушений був працювати: а) Біля коней; Б) на полі; в) в саду. 14. Готуючись тікати від Мустафи, Павлусь сховав ніж, сумку з харчами, вуздечку: А) під великий камінь; б) у кам’яній печері; в) В дуплі дерева. 15. Чому Павлусь не зміг втекти додому від Мустафи? Бо: а) занедужав; б) По дорозі зупинив його татарин; В) його вислідив Ібрагім. 16. Якої «казки» розповів Павлусь татаринові? Про: А) цілющу і мертву воду; б) козака і змія; в) Знахаря. 17.

Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу? А) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству; Б) бо хлопець сам вернувся до господаря; в) Приїзд мулли хана.

До

VIII

Розділу твору 1. Девлет-гірей мешкав у: А) Коджамбаку; б) Перекопі; в) Бахчисараї. 2. Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив: а) Гори; Б) море; в) великі бархани. 3.

Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру до а) потурнак Ібрагім; б) Бог; В) Сулейман-ефенді. 4. Про столицю татарського хана Павлусеві розповідав: а) батько; б) Дідусь; В) Петро. 5.

Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана: А) насаджені кущі троянд; б) Були густі садки; В) літали красиві птахи. 6. Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки: А) Знав татарську мову; Б) погодився прийняти мусульманську віру; В) був дуже чемним і ввічливим.

7. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби: а) хлопець залишився у нього служити; б) Було знайдено Мустафу-агу; в) козацтво призупинило походи на татар. 8. За словами гінця сестру Павлуся було знайдено: А) Тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші; Б) у татарських купців; в) в турецькому гаремі. 9. Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що: А) не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея; Б) намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво; В) Відмовлялася вчити татарську мову. 10.

Ганнуся розповіла хану, що його син перебував: а) У лубенського полковника; б) у козацькому загоні; в) в монастирі. 11. Татари називали Павлуся: а) Гяуром; б) муллою; в) потурнаком. 12. Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея? а) Не їздив на коні; б) не стріляв з лука та рушниці; в) не Читав татарські книжки. 13. Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець: А) почав стрибати від радості; б) Зняв шапку і перехрестився; в) гучно свиснув.

14. Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»? а) Метафору; б) Порівняння; в) епітети. 15. Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її: а) соловейком; б) перепілочкою; в) Голубенькою. 16.

За наказом хана Ганнуся повинна була жити: а) з Павлусем; б) в окремій кімнаті під наглядом охорони; в) В гаремі. 17. Від столиці кримського хана до Коджамбака треба було їхати... дні: а) два; б) Три; в) чотири. 18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи: а) Мустафу-агу; б) падишаха; в) Девлет-гірея. 19. Дворище Девлет-гірея було схожим на: а) квітучий сад; б) Оселю Сулеймана; в) райський куток.

Объяснение:

юрій яновський — письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. у своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. «життя є молодість, труд і любов. дайте мені посмакувати цих напоїв», — пише він у своїй ранній новелі «байгород». яновського, як і хвильового, хвилювали питання про співвідношення трагізму: гуманізму в революційному житті країни, про міру самозречення в ім'я вищої ідеї, про цінність людської особистості, збереження людяності за будь-яких умов. провідною в творчості письменника була тема революції, громадянської війни. у центрі уваги яновського — вирішальний момент в житті героїв, його цікавить не еволюція характеру, а «поведінка» героя в умовах найжорстокіших випробувань на межі життя і смерті. у новелах роману «вершники» впадає в око потужний струмінь гуманізму письменника, його любові до життя і людини. і одночасно вражає жах часу і революції, в якому людське життя втрачає вартість, вражає холодний подих смерті у прагматичних розрахунках з «ворогами» ідеї. отже, особливості романтичного стилю роману «вершники» визначає саме емоційний фактор. з першої новели «подвійне коло» постає образ громадянської війни як явища протиприродного, жахливого і потворного. у романі кожний герой дістав точну політичну характеристику: денікінець, петлюрівець, махновець, червоногвардіє передісторію кож ного персонажа автор передає лише кількома штрихами, показуючи його вже як сформовану особистість у складні, вирішальні моменти життя. і от непримиренні у своїй категоричності «вороги» сходяться на одному полі — п'ятеро рідних братів половців готові вбити один одного заради високих, але різних ідей, нехтуючи людськими почуттями. для них важливіші принципи та революційні переконання, аніж братерська любов і почуття матері. один за одним гинуть брати: андрій, оверко, панас — гинуть переможені своїми ж братами. братовбивство, як і вбивство матері (перегук з новелою «я (романтика)» м. хвильового) не можна виправдати жодною ідеєю, хоч якою б високою і благородною вона не була! у запеклому бою зійшлися загони різних політичних поглядів і по черзі летять голови братів половців — денікінця андрія, петлюрівця оверка, махновця непереможеним залишається тільки більшовик іван — це «узгоджувалося» з вимогами тогочасної критики та розвитком історії, однак дихнуло на читача неприхованою регламентованістю й нелюдською жорстокістю. принципи класової боротьби стають вищими за почуття родини,, роду: « рід розпадається, а клас стоїть», — пояснює комісар герт. вісім новел, з яких складається роман, не пов'язані сюжетом, але об'єднані авторського ідеєю: показати через внутрішній світ героїв необхідність історичного перетворення світобудови. через визначальні риси героїв автор показує й оспівує кращі риси усього народу — вірне кохання і біль матері за своїх синів («шаланда в морі»), вірність обов'язку та присязі («листоноша»), людську витривалість і жадання свободи («чубенко — командир полку»). усі герої роману втілюють у собі людське й національне прагнення збудувати кращий світ на землі однак письменник стверджує думку, що цей світ неможливо побудувати на крові. як і хвильовий, яновський показує, що постріл в іншу людину — це щоразу постріл у самого себе, у кайсвятіше, що є в душі кожного. і через духовну і моральну деградацію кожного будівельника «світлого майбутнього» відбувається духовне спустошення і моральна деградація усього народу. адже розпад одного роду половців символізує розпад усього народу у вирі жорстокозапеклої громадянської війни, яка стала трагедією української нації. ця думка художньо втілюється в формі розрізнених, не пов'язаних між собою сюжетно сцен новел роману, які все ж об'єднуються почуттям автора, його переживанням не тільки за долю рідних братів, але й за долю усього народу.

над тим як зробити життя цикавишим я замислююсь щодня.треба бути дуже доброю людиною,щоб життя счастливим було.треба усим ,слухатись батька та мати,добре вчитися.але цього треба хотити.в мене дуже багато друзив,я их дуже люблю,вони в мене дужи гарни.и вони роблять мое життя цикавишим.вчителя и бытьки мене доброму вчять,и я усим дуже вдячна.без них не було б таким цикавим мое життя.я б не змогла це сама зробити.