Яким чином, за звичаєм, розташовувались татари під час оборони?​

  сільський хлопчина, що виростав на лоні при­роди, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці, з радістю йде до школи («грицева шкільна наука»). вже на першому уроці вчитель «потягнув його за понятливість різкою по плечах». а далі щоденна бійка, безглузді методи навчання зовсім вбили в хлоп­ця інтерес до шкільної премудрості, перетворили його на переляканого, забитого «тумана вісімнадцятого». після року навчання «гриць вертав додому якраз та­кий мудрий, яким був перед роком». з усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».

воля душі – це абстрактне явище, це порив бажання  людини до нових, чистих та прекрасних висот, без богемного бруду та отруйно „рожевої” фальші, які вичікують у кожному темному провулку нашого необізнаного та небезпечного життя.

воля душі – це ривок до небес, це пристрасна ейфорія людських почуттів, емоцій, переживань, вражень. вони невпинно, ніби в ритмічному танку: то поєднуються, то розділяються, то притягуються, то знов, відштовхуються.

1. планетник хотел еще раз встретиться с дедом капушем, потому что капуш стал для него настоящим учителем, наставником, который многому научил его в жизни.4.потому, что планетник хорошо знал, что когда надо высаживать, как надо правильно ухаживать за посевами, он хорошо разбирался в природных явлениях, т.к. его этому научил дед капуш.5.с начала, односельчане считали его добрим волшебником, и просили его, например чтобы пошел дождь в сухую погоду, но потом они стали считать, что планетник замешан в темными силами и стали считать его колдуном.планетник никогда не гордился своими умениями, т.к. понимал, что если бы не капуш, то он бы всего этого не достиг.6.планетник не сопротивлялся решению односельчан, он сам пошел к столбу на котором его должны были сжеч в сопровождении этих людей.он понимал, что нивчем не виновен, и сможет пройти через смерть.7.потому, что нарцисс подарил ему надежду на жизнь и на будующее, которое может сбыться.извини не на все вопросы, т.к. мы его не полностью

      украінці здавна навчалися прикрашати вишевкою рушники,скатертини,сорочки,і т.д.кожен край мав свої візерунки.                                                                                 кожна госпадиня повина була вміти вишивати вишевкою.обовьязково дівчата вишивали собі весільні рушники.а мати намагалаль як най кращє прикрасити вишивкою одяг своєї родини.                                                                                             обовьязково вишивали тільки на білій тканини,червоними та чорними кольорами.тому що кольори вишивки мали свое значення.вишиванка це гордість країни.дуже шкода що зараз не носять нашу українську вишиванку.