Чому Скрудж не святкував Різдво?​

    рідною мовою належить вважати мову своєї націїї,мову предків, яка   пов*язує людину з її народом, з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями.

    людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від   культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда,перед нею зачиняє двері мистецтво рідного слова.сьогодні культура і мова виявилися об*єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства.мабуть,ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності

    мовна культура - це надійна опора у вираженні незалежності думки,розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патриотизму. культура мови - це культура нашої души.

Аналіз новели григорія косинки «в житах»  новела «в житах», як і інші новели г.косинки, торкаються гострих соціальних процесів в українському суспільстві, при тому вони дуже лаконічні та сповнені психологізму.   у новелі показаний лише один день з життя головного героя корнія дзика. розповідь йдеться від його особи. дзик - дезертир; він переховується в житах біля свого села. таким чином, «в житах» — це не лише місце дії новели, але й   символ - символ селянського життя, ставлення селянина до навколишнього світу, його відчуття себе як людини на землі.  корній милується життям, але він сповнений спогадів про своє життя, і йому «до болю робиться сумно».   корнія в житах випадково знаходить уляна, жінка, що кохає корнія дізіка, хоч і була вимушена через   бідність вийти заміж за багатія. закохані молоді люди ловлять коротку мить щастя в житах, і ніхто не знає, що станеться з ними далі. таким чином, світовідчуття головного героя новели сконцентровані на одній миті, а тому мають такий контрастний характер. оця мить в житах - п’янкі аромати землі й трав, гаряче сонце - ось єдине, що має значення. у творі все проникнуте екзистенційним сенсом. ці імпресіоністичні риси підкреслюють прагнення головного героя до життя. у творі здіймаються дуже гострі проблеми: проблема духовної дезорієнтації людини, що опинилася в складних обставинах, проблема відсутності гармонії між   внутрішнім світом людини та навколишнім середовищем, проблема вибору, що робить людина. автор у творі надає перевагу загальнолюдському над класово-ідеологічним, майстерно описує долю людини, що загубилася на життєвому шляху, але прагне відновити внутрішню рівновагу.