Заповіт Т. Г.Шевченко - самобутній витвір украЇнського письменства

звірі стали дивувати

на все горло тут гарлати

на паркані півні - готи

кіт виспівуває ноти 

мені тринадцятий минало

як всіх птахів у нас не стало

звірі лишень грались в жмурки,

а від яєць нема й шкарлупки.

ще й сорока прилетіла

і мороки наробила 

знову звірі посварились

дуже сильно так втомились

припинили галасувать

і дали мені !  

мама - це саме важливе в житті дитини! дитина повинна любити і поважати маму, навіть не дивлячись на всі образи. тільки дитя знає, як любить його мама, адже дитя бачило серце матері всередині, ще коли мама була вагітна. ви повинні поважати маму, адже вона терпіла, коли ви були маленькими і не хотіли їсти кашу і кидалися ложками в стіну, показуючи що ви не хочете їсти. мама терпіла ваші сльози, коли ви вдарилися. мама вчила тебе ходити, розмовляти, дає тобі по трохи освіту, вона страждала за тебе. можливо ти зараз сильно любиш маму, але коли вона помре в тебе струмками поллють сльози, тому що ти не так часто проводив з нею час. поважайте свою маму!

густа моряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину.

художнiй засоб - эпiтет

1.співчуття брата.

2. позов до суду.

3. загадки пана.

4. марусені відгадки.

5. панові завдання для дочки.

6. запрошення в гості.

7. марусена в розсуді.