Есе за новелою хвильового я романтика чи завжди людина має вибір

для початоку потрібно задатись питанням про яку правду тут говориться,що є правда,і що ж таке важливе шо ми шукаємо його в інших,а не в собі.багато філософів стверджували що знання себе це найважливіше у розвитку особистості.пізнай себе і перед тобою відкриються тайни всесвіту.мабуть тут мається на увазі що немає сенсу шукати правди в інших коли ти не маєш основ,ти всерівно нічого не побачиш.спочатку варто очистити власне око.наша людськість привикла до буденного бруду,і коли проявляються в розумі промені шукання істин,то через нечистість розуму світло тухне.прагення усвідомлення таких істин як "для чого ми живемо" "звідки душа моя" "що є вищий розум" ітд.важливо також задатись питанням в "яких" інших ми шукаємо правди.наше є відображеням нас.переважно будучи пустими тягнемось до пустого.і коли прагнем знайти більшу цінність ніж ця буденність то шукаємо "не в тих".і не розуміючи що шукаємо,не зможемо вибрати правильних вчителів.тому для початку варто розібратись в собі.

янародиласянаукраїну.ісаме цеяназиваюсвоїмріднимкраем.мутми всінародилисяі всі повинніповажатисвоюкраїну.

          біля паркану росте кущ калини.навесні він вкривається цвітом ,наче білою піною.листя калини ясно-зелене , тендітне.

          восени калина багряніє.серед широкоготемно-зеленогоз рудими прожилками листя червоніють важкі кетяги ягід.потім листочки опадуть,а до калини частіше прилітатимуть пташки.

. я вважаю, що релігія дуже є по-справжньому праведним людям зберегтися в нашім суспільстві, подібно діамантам, які сіяють у купі каменів, ще не покрившись пилом і брудом.

саме такі люди вірять у духовне відродження суспільства й саме завдяки їм нас ще можна врятувати від моральної деградації.  коли пишеш про любов і милосердя, мимоволі згадуєш поїздку в міському транспорті в годину пік. це видовище жахає. юрба народу з перекрученими злістю особами влітає у відкриті двері, давлячись і штовхаючись. ця картина прекрасно ілюструє «любов» друг до друга й безкорисливе «бажання ».  що ж отут говорити про безкорисливість? про нього не може бути й мовлення. допускаю, що люди можуть родичам і друзям, але я дуже рідко спостерігаю цю картину серед незнайомих один з одним людей. все це змусило задуматися мене над питанням: «чому? » щоб вилікувати від хвороби, треба знати її причину.

любов , чесність, милосердя - без цих чеснот померає людська душа.

не потрібно зраджувати своїм принцрпам, але при цьму не бути жорстоким і байдужим до людей, які потребують твоєї .