Чим актуальна трагедія І. Карпенко-Карого "Марин Боруля " у наші дні​

істинні- це ті, які завжди відображають добро, щастя, радість.

а фальшиві - це зло, впертість.

1.сподівання настусі на свободу:

"вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків."

2.сміливість і відвертість насті до султана:

"не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого дунаю до базри і багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. і не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна."

3.відчуття настусі:

"вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. і відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрі"

4.схожість насті до матері сулеймана:

"він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."

мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. така зможе багатьом іншим. в нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.

але без чесності жодний не зможе стати людиною. часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за   людяність, милосердя та відданість   своїй мрії.

  не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю. 

люди, насправді, дуже часто сміються. причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають.  і вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. головне, щоб він був щирий, від серця. хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?

мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.