Чому ярославна хотіла перетворитися саме на зозулю?

життя не  стоїть на  мicцi.змiнюються часи.якою ж повинна бути сучасна людина? швидкий розвиток науки,технiки,новi  технологiї вимагають глибоких i мiцних знань вiд сучасної людини.сучасна людина повинна стежити за новими досягненнями i вiдкриттями.сучасна людина обов`язково має бути культурною,розбиратися у мистецтвi i мати високий художнiй смак.лiтература,музика,живопис,театр не повиннiлишатися за межами  її iнтересiв.сучаснi люди-це гармонiйнi люди.за наукою i мистецтвом вони не забувають про власне здоров`я i тому регулярно займаються спортом.саме спорт робить  їх сильними,витривалими та загартованими.

сьогоднiшнiй день ставит багато вимог до людини,яка хоче називатися сучасною.але я вважаю,що бути такою людиною необхiдно,що саме за такими людьми сьогоднiшнiй день i майбутнє.

моя улюблена іграшка зайчик. я його дуже люблю. опиши зайчика. навідь коли я виросту я його ніколи незабуду .ця іграшка напиминає мені дитинство.

бажання соломії бути вільною, разом з остапом , а не кріпачкою :

  «він озирнувся: прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його. що за мара? першою думкою в остапа було тікати. але зваживши, що поки він один на один - жахатися нічого, остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього. тому, очевидячки, було пильно, бо, не вдовольняючись прудкою ходою, він інколи пускався бігти, придержуючи свої клунки на плечах, і вже за чверть години остап міг розгледіти його струнку постать. був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком, остапові було чудно, що парубок немов осміхався, але коли той наблизився і привітався до нього, остап із несподіванки скрикнув: —      соломіє чи ти здуріла? »

«які там скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. холодна, холодна, мов далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє пропадай воно все іду і я світ за очі вже ж за тобою хоч серцеві легше »

2.краса соломії :

«соломія нагнулась і зазирнула до кринички. звідти глянуло її свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка.»

«чорні буйні коси впали їй на плечі й вкрили їх нижче пояса.»

езоп (грец. αίσωπος, жив у vi ст. до н. е.) — грецький байкар, автор відомих «байок езопа». перший грецький історіограф геродот свідчить,що езоп народився у фрігії (мала азія) був рабом аристократа іадмона на острові самос  ; отримавши волю, подорожував по греції, вавилонії та єгипту. чимало запозичень і сюжетів з езопа використали відомі байкарі жан лафонтен та іван крилов. з переказів і легенд про езопа, що дійшли до наших часів, постає обличчя народного мислителя і наставника-мораліста. підкреслюється його духовна шляхетність, мудрий розум, любов до простої людини, якій присвячені всі настанови байкаря.

писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. врешті всі вони увійшли у збірку під загальною назвою "байки езопа". точну їх кількісь не встановлено, але вважають, що езопу належить близько 400 байок (і навіть 650). у образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. на жаль, жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори свого часу у невідомо ст. до н. е. упорядкував деметрій фалерський, але збірка не збереглась. відомі лише віршовані переробки творів езопа, написані федром, бабрієм та авіаном.

за однією з легенд про смерть езопа, цар крез послав його у місто дельфи принести у величному храмі пожертву богові апполону.підступні й жорстокі жерці, які вже давно ненавиділи езопа, підклали в його торбину священний золотий кубок бога і обвинуватили в крадіжці, а потім засудили езопа до смерті і скинули зі священної скелі парнаського хребта в безодню. тепер езоп вважається батьком байок.