Яким правилом керувався в житті «чесний труженик» Грицько Чупруненко:

1.кінь остапа

"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"

2.зовнішність остапа:

"  і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"

3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:

"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."

1.літній вечір 1518 р.     2.початок весілля в церкві св. духа.     3.ворожка.     4.дивне ворожіння.     5.оддалік почулися крики.   6.татари йдуть!   7.настуня в полоні.   8.серед своїх-настя, в полоні-хуррем.   9.навчання полонянок корану,історії,поведінці.   10.перебування в сулеймановому гаремі.   11.зустріч із султаном.   12.сулейман довго від неї не ві     13.довга розмова з величним правителем.   14.султан здивований чужоземкою.   15. султан закохався в християнку.   16.зависть подружок.   17. зустріч з кізляр-агою.     18.отримання титулу "хатун".     19.служіння її слуг.   20.розмова з вченим про настю.   21.бувший монах кізляр-ага.   22.не прощається лиш зрада церкві.

1. знайомство. (або сердитий василько.)

2.вигадка матері .

  а) "краще б вчився".

    б) кого ж з трьох?

    в) вибір зроблено.

3. василькіна прихильність.

4.збори.

5. страшна правда про одруження.

6. "нехай його й кат візьме! " (або   щасливий кінець) 

князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».