Що в українській культурі стало символом родинних чвар, дріб'язкової сварливості (за повістю І .Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я») ? * ​

за повістю «Кайдашева сім'я» символом родинних чвар, дріб'язкової сварливості в українській культурі стала ГРУША

        для поезії м.вороного характерні глибокі філосовські роздуми,патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ,рідну україну.

      у поемі "євшан-зілля" м. вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві,своєму народові.використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні,його забуття про рідний край і батька,поет із болем у серці звертається до людей,які відцуралися від своєї батьківщини,які,потрапивши на чужу землю,забули рідну мову.чимало синів і дочок україни блукають по світу у пошуках щастя.це до них звернені слова поета:

                                          краще в ріднім краї милім

                                          полягти кістьми,сконати

                                          ніж в землі чужій,ворожій,

                                          в славі й шані пробувати.

      у поемі "євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців,які шанують чужі звичаї і рідний край,які забули свої звичаї.микола вороний задає риторичне запитання:

                                          де ж того євшану взяти,

                                          того зілля-привороту,

                                          що на певний шлях направить,-

                                          шлях у край свій повороту? !

      роздумуючи над  поемою,я пригадала слова т.шевченка "хто матір забуває,того бог карає".я переконана,що горе тій людині,тому народові,який забуває своє коріння,свою мову,не дбає про свою країну.тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.

      ми,молоде покоління,піднімаємось у своєму духовному і національному зрості,крокуючи шляхами розбудови самостійної україни,віддаємо всі сили на благо нашої країни,мріємо про свій вагомий внесок у цю справу.ми любимо свою батьківщину,свій народ,свою мову,а тому такі близькі нам слова поета:

                                          за честь і правду все віддай,                                          коли ти любиш рідний край!

      я ,що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації,свого краю.отже,я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові,своїй країні.

народні пісні украіни  є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. багато пісень, звичайно, пі сучасній обробці із збереженням автентичних мотивів. слухаючи українські пісні, досить легко відчути надзвичайно тонке та гармонійне почуття смаку наших предків.сила музичної образності особливо впливала на красу поетичного узагальнення. така пісня дарувала достеменне естетичне насолодження та мала здатність підбадьорювати в хвилини суму, або розділити радість щасливих подій. ідейно-художні риси  народної пісні україни  і зумовили чималу роль, яку вона відігравала в житті людей, окреслюючи тим самим можливість і необхідність її всебічного використання. так наприкад, за пісні виховували молоде покоління, оспівували героїв, зустрічали свята тощо.