Які обрядові пісні возвеличують процес збирання урожаю, прославляють працю хлібороба?

У жнивних піснях поряд з оспіванням роботи на ниві з´являються архетипні образи небесних світил, — сонця, місяця, ясних зірок, які супроводжували людей у їхній праці. Тут молодий місяць постає в образі срібного серпа, а зірочки на небі порівнюються з копами в полі — «скільки в небі зірочок — стільки в полі копочок». Поширеним є також образ веселки.

Объяснение:

Значна частина вказаних творів відображає завершення праці женців: «До кінця, женчики, до кінця, Підемо додому за сонця...». Завершивши роботу, женці качалися по стерні.

Часто біля «бороди» імітували оранку, сівбу, скородження, що було символічним відтворенням цілорічного кола польових робіт і мало, за віруваннями, забезпечити безперервну родючість ниви. При цьому співали: «Вже-сьмо посіяли, поорали, поорали, / Бодай-єсьмо на без рок дочекали, дочекали». Тотемічними віруваннями позначені обжинкові пісні-звертання до польових птахів. Провідними їх мотивами є смуток за минулим літом, співчуття.

итенные ценности это безусловно семья 

масленица получила свое название от того, что в этот период времени  — последнюю неделю перед великим постом, разрешается употребление в пищу сливочного масла, молочных продуктов и рыбы. в православном () церковном календаре, этот период называется сырной седмицей,  — неделя (седмица), следующая за мясопустной седмицей. в её продолжение устав предписывает воздерживаться от мяса (но не прочих скоромных продуктов), причём обычный пост в среду и пятницу отменяется; в среду и пятницу сырной седмицы не совершается литургия. в православной церкви считается, что смысл сырной седмицы  — примирение с ближними, прощение обид, подготовка к великому посту  — время, которое нужно посвятить доброму общению с ближними, родными, друзьями, благотворению.

дата начала масленицы каждый год меняется в зависимости от того, когда начинается великий пост. главные традиционные атрибуты народного празднования масленицы в россии  — блины и гулянья.