Придумайте свою коротку притчу про молодих людей, які прагнули самостійності.

Жил-был маленький мальчик, которому было 5 лет отроду. Жил он вместе со своей мамой в деревне. Мама всегда оберегала его и практически все дела по хозяйству делала сама. А мальчик в это время очень сильно хотел ей но она постоянно говорила ему: "Подожди, ты мал ещё. Вот вырастешь и станешь хозяином в своей семье, будешь делать всю тяжёлую работу."

Но однажды мама мальчика сильно заболела и не могла вот уже пару дней подняться с постели и дойти до избы, которая находилась на другом конце деревни. Тогда маленький мальчик сказал ей: "Я сам дойду до избы и позову к тебе доктора, а ты лежи." На улице стояла зима: вьюжило, валил снег, но мальчик всё равно пошёл. Через некоторое время он вернулся домой с доктором. Доктор осмотрел маму мальчика, прописал ей лекарства и сказал: "Какой самостоятельный у Вас сын."

С этого дня мама уже не считала мальчика маленьким и доверяла ему работу по дому.

Объяснение:

от деякі люди кажуть " ой ти знаєш я кожні два дні прибираю" , значить це означає ,що людина дуже смітить у квартирі, а деякі кажуть так " а я прибираю кожної неділі", такі люди мало смітять тому коли заходиш у таку квартиру зразу бачиш що хазяїва дуже охайні.

(ну както так я

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.