Придумайте свою коротку притчу про молодих людей, які прагнули самостійності.

Жил-был маленький мальчик, которому было 5 лет отроду. Жил он вместе со своей мамой в деревне. Мама всегда оберегала его и практически все дела по хозяйству делала сама. А мальчик в это время очень сильно хотел ей но она постоянно говорила ему: "Подожди, ты мал ещё. Вот вырастешь и станешь хозяином в своей семье, будешь делать всю тяжёлую работу."

Но однажды мама мальчика сильно заболела и не могла вот уже пару дней подняться с постели и дойти до избы, которая находилась на другом конце деревни. Тогда маленький мальчик сказал ей: "Я сам дойду до избы и позову к тебе доктора, а ты лежи." На улице стояла зима: вьюжило, валил снег, но мальчик всё равно пошёл. Через некоторое время он вернулся домой с доктором. Доктор осмотрел маму мальчика, прописал ей лекарства и сказал: "Какой самостоятельный у Вас сын."

С этого дня мама уже не считала мальчика маленьким и доверяла ему работу по дому.

Объяснение:

можна розглянути купу прикладів щирого кохання у літературі.але михайло коюбинський дуже делікатно і в одночас дуже майстерно описав прагнення до свободи двох закріпачених, закоханих людей. соломія  була  дуже ніжною і сильною жінкою. це поєднання двох найважливіших якостей у одній людині. вана через те що хотіла визволити свого коханого. як остап казав "одна половинка моєї душі тут, а інша там, разом із нею, кличе мене, кожного вечора кличе". я що соломія була вірною і відчайдушною . отже заради кохання помирати варто ,  але якщо це кохання справжнє.

людину , яка бачить несправедливість и нічого не діє, щоб протистояти неї. яка знає правду, і не хоче її розкрити , бо перш за все думає про себе. коли людина має достатньо сили й розуму, але в ситуації де воно було б потрібне - не користується своими можливостями.