тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.
Ответ дал: Гость
1. високий кремезний чоловік з стрункою статурою та строгим поглядом.
2. він уже не міг працювати в полі та полювати на звірів, але все одно залишався дуже сильним: пасіка,сад,луки - се була його робота.
3. найбільше поважали захара беркута за його ліки.
4. "життя доти має вартісь, доки чоловік може іншим" - ці слова, були золотою ниткою в його житті.
5. він був найстарший в усій тухольскій громаді.
6. захар беркут був багатий цінним життєвим досвілом.
Популярные вопросы