6. «Ех, любов, мучителько людська І до чого ж ти тільки довела балакучого и бойового
хлопця? На яку ж ти муку поставила його стовпом посеред дороги. сказано що персонаж твору:
Щпага Славка Беркути
Вітька+Галя
Білий кінь Шептало
Місце для дракона
​

2)

Объяснение:

Вітька+Галька або повість про перше кохання

тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.

    на малюнку зображена молода селянка жниця. вона стоїть у полі і тримає у руках серп та сноп. на ній одягнена біла сорочка, червоне намисто, на голові червона хустинка. так, на збирання врожаю в україні виходили, як на свято.

    художник створив поетичний образ землі - годувальниці й прекрасної людини, яка живе на цій землі.