Добро і зло в сучасному світі (за повістю Ю. Винничука місце для дракона)

Твір Винничука Юрія "Місце для дракона" не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.

Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід  робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.

Ця повість  підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?

Объяснение:

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

великая отечественная война - это огромная душев¬ная рана в человеческих сердцах. началась эта страшная трагедия двадцать второго июня тысяча девятьсот сорок первого года, а закончилась только через четыре года, через четыре тяжелых года - девятого мая тысяча девятьсот сорок пятого года.

это была самая величайшая война за всю че¬ловечества. огромное количество людей погибло в этой войне. ужасно подумать, что в этой трагедии принимали участие на-ши сверстники - дети тринадцати-четырна¬дцати лет. люди отдавали свои жизни за судьбу своей родины, за своих товарищей. даже , которые выстояли весь напор гитлеров-ской армии, присвоили звание героев.

много вытерпел российский народ в эти четыре года. вспомните героический подвиг ленинграда - девятьсот дней держались люди в окруженном городе и не отдали его! люди выдерживали мороз, холод, голод, вражеские бомбардировки, не спали, ночевали на ули-це. вспомните вспомните другие города! перед этими подвигами мы должны, обязаны склонить голову.