епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»
Ответ дал: Гость
ответ будет а нi,не встригли
Ответ дал: Гость
вона мужня, рішуча з тверезим поглядом на життя. наталка добре усвідомлює нерівність між бідною селянкою і багатим возним. «ви пан, - говорить наталка возному, - а я сирота; ви багатий, п я бідна; ви возний, а я простого роду». ця розмова показує, що солянська дівчина розумніша за хитрого «юристу». наталка не лише кохає й страждає; вона здатна захистити свою гідність, нона бореться за здійснення своїх мрій, за своє щастя. ось чому розмова її з матір’ю про женихів показує її здатність до глибокої критичної оцінки людей.
Популярные вопросы