Короткий ідейно-художній аналіз поезії блакитна панна

Художні засоби “Блакитна панна” епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: ” сміючись на пелюстках, на квітках” порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: ” Осанна!” інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, І Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески. Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпор

у ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. а потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.

а як же народжується книга?

книги — це справжня скарбничка мудрості. недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. письменники,оповідачі створювали книги з усією любов*ю до навколишнього світу,людей..у кожну книгу входять реальні історії цих видатних людей, їхні спогади,думки,в яких вони намагаються достукатись до

і це прекрасно, що у нас в україні халишились чудові книги які змушують людину замислюватись про життя та своє місце у ньому, дарують поживу для розуму та насолоду для душі.

ось у  львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «тут мертві живуть і німі промовляють». бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.

скорей положительный чем отрицательный.