По дорозі зустрічає діда Прокопа, вони разом їдуть по солому. Дід любить внука, цікавиться його шкільними успіхами.
Його настанови пристосовуватися до життя («А треба — в людях. Та отак побіля них, отак... Того — ліктем, того — почотом... Гульк — уперед вийшов»), помічати, що погано лежить («Це як путнє щось побачиш — дощечку, скажімо, або гвіздочок — тоді бери»), не дуже зрозумілі доброму та вразливому до чужого болю внукові. Подальша розмова ще більше засмутила Олеся.
Объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
Орогі ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.не зломили духу нашого солдатавсю війну пройшов і перемігтільки вдома, де він жив коли - тоне було і не було могил.з фотографії очі дружини дивилисядочка тягнула рученьки до батькаа у вухах слова, слова дзвенілиі бігли сльози по обличчю.папа, папочка рідний, де ти? я боюся, ну чому вогонь? ! чому тут всі стоять роздягненічує голос - донечку не чіпай! відомсти за нас, за всіх, коханий! за тебе я господа прощущоб ти був завжди непереможнийчи не прости ти цього ворогові.дорогою ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.
Ответ дал: Гость
мне кажется, что у многих людей, была мечта взлететь в и у планетника была мечта подняться в небо и встать над
мне кажется автор не рассказал, что случилось с планетником после того как он поднялся в небо потому,что планетник мечтал подняться в небо, его мечта сбылась и про мальчика который пришел с неба и ушел на небо
Популярные вопросы