2.У поемі «Кавказ» автор засуджує
А)комплекс меншовартості, національного безпам’ятства
Б)загарбницькі імперські війни, поневолення людей
В)байдужість до рідної мови та культури
Г)жорстокість окремих норм народної моралі

я вважаю, що компроміс неможливий.

чи може людина називатися хорошею, якщо вона робить погані вчинки? іноді про таких кажуть: "непогана людина" чи "так собі". але що скаже той, проти кого був цей можливо зрадницький вчинок? невже щось середнє, ні добре, ні зле?

а брехня? кажуть, буває брехня заради миру. але ж така миролюбна брехня рано чи пізно переросте в зраду, недовіру, руйнування відносин. , краще було б дати шанс на примирення після невдалого вчинка та гіркої правди, ніж така довготривала брехня, що все одно принесе розчарування.

тільки іноді дуже складно себе вмовити на безкомпромісність.

українська історична пісня «зажурилась україна» змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. із таким становищем не можна було миритися. пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором. 

метонімія- в

персоніфікація-д

фразеологізм-б

порівняння-а

тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.