Трiпiльська культура змiшанниц мультимедийный конспект

зображення "сірої", однакової людини, яка живе в радянському союзу і прагне до волі.

дуже зраділа сестричка своїй новій ляльці і назвала її оленкою.оленка біла у шапці вишиваній сорочці ,у спідничці та керсетці.на її голівці замість віночка стрічка.на її стрчці нашиті намистики.

людина яка вірить в бога-залишається завжди людиною.коли ти маєш якісь проблеми ти звертаєшся і до бога і він тобі є.як туга на серці ти біжиш то рідних,близьких бо вилити весь бруд що накопичився в тебе на душі.чесна людина завжди цінилася во всі віки і во всі століття.ніколи не роби щось за віддачу бо віддачі ніколи не получиш.роби все від щирого серця тоді ти будеш нагородження людьми і богом .роби добро не чекаючи віддачі

. я вважаю, що релігія дуже є по-справжньому праведним людям зберегтися в нашім суспільстві, подібно діамантам, які сіяють у купі каменів, ще не покрившись пилом і брудом.

саме такі люди вірять у духовне відродження суспільства й саме завдяки їм нас ще можна врятувати від моральної деградації.  коли пишеш про любов і милосердя, мимоволі згадуєш поїздку в міському транспорті в годину пік. це видовище жахає. юрба народу з перекрученими злістю особами влітає у відкриті двері, давлячись і штовхаючись. ця картина прекрасно ілюструє «любов» друг до друга й безкорисливе «бажання ».  що ж отут говорити про безкорисливість? про нього не може бути й мовлення. допускаю, що люди можуть родичам і друзям, але я дуже рідко спостерігаю цю картину серед незнайомих один з одним людей. все це змусило задуматися мене над питанням: «чому? » щоб вилікувати від хвороби, треба знати її причину.

любов , чесність, милосердя - без цих чеснот померає людська душа.

не потрібно зраджувати своїм принцрпам, але при цьму не бути жорстоким і байдужим до людей, які потребують твоєї .