козаки-запорожці - волелюбний народ, пам*ять про яких навіки залишиться в літописах, фольклорі та народних піснях. вони завжди відстоювали власні інтереси, доречі, інтереси держано-політиного характеру. це були представники різних верств населення, котрі представляли собою бунтарів за самобутність української держави, за надбання рідної мови та беззахисний народ.
немає сумнівів, що тогочасні запорожці сьогоднішньому стану нашої державу. адже стан політики та економіки досить сумніний. ми не впевнені в подальшому майбутньому. козаки могли б направити нас на правильний шлях, виходячи з своєї мудрості, патріотизму та життєвого досвіду.
адже наша величава україна заслуговує розквіту й найвищих досягнень!
Ответ дал: Гость
задоволення собою характеризує досить самовпевнених осіб. зазвичай такі люди вперті та цілеспрямовані лідери, однак непомічання власних помилок грає виключно негативну роль. такі люди не прагнуть до чогось більшого, адже і так задоволені своїми досягненнями в житті.
Ответ дал: Гость
народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.
з 1883 року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871 роках — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії і франції
перебування за кордоном
за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.
рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876 рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.
Популярные вопросы