Написати міні-твір «Хто з героїв твору своєю поведінкою дав вам важливий життєвий урок?»

красивою означає бути доброю чесною-візьмемо до прикладу маленьку героїню   г.андерсена герду на її прикладі ми иожемо навчитися дуже багато !

доброта герди та її палка віра у порятунок кая їй подолати багато труднощів на шляху до мети.зустрічі з різними людьми збагатила її досвід.вона стала розумнішою.герду   не змогли зробити сильнішою   добрі чари,вони їй непотрібні,адже її сила була справжньою,а не штучною.

    вона вчить нас робити добро,а не залишати друзів у біді та завжди йти до своєї мети. людина може бути красивою коли їй притамані ті риси які показує нам маленька герда. 

повість відрізняється від оповідання перш за все тим, що вона більш-менш послідовно витримана в рамках певного літературного стилю. у повісті, як правило, дійсність відображається не безпосередньо, а постає перед нами у світлі авторської інтерпретації, забарвлена певним художнім осмисленням.

по́вість  — епічний прозовий   твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом,  а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом  та оповіданням.

оповіда́ння  — невеликий прозовий  твір, сюжет  якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

без дружби життя було б сірим   і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. і через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. близький друг - це майже рідна людина. найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. з роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. кажуть: " в мене є багато вимог, якою має бути людина. чемною, розумною, цікавою і т. п.". але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони нам можливість, робити найголовніше, віддавати.

грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.

про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».

у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.

мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».

отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.