Що з фантастичних припущень Р. шеклі стало реальності?

жили були кіт та собака. і жили вони погано, постійно сварилися. одного разу трапилася з ними така пригода.кіт  з"їв у господині сметану. а господиня зібралась його наказати. стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. і він придумав ось таке. він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. так вони стали жити в мирі .

в наших лісах та містах ще багато птахів, але деяких видів ми вже ніколи не побачимо.ці маленькі створіння кожного ранку підіймають нас своїм співом та щебетанням.

але вони корисні не лише тим, що приносять нам радість. птахи винищують комах-шкідників рослин. якщо б їх не було, то навряд чи люди змогли б щось зібрати на полях та городах. птахи комахам опилювати квіти, ними харчуються хижі тварини, без яких наше життя також було б неможливим.

птахи, як і усе живе на землі, потрібні для продовження самого життя на нашій планеті. ми повинні їх врятувати від знищення.

великая отечественная война - это огромная душев¬ная рана в человеческих сердцах. началась эта страшная трагедия двадцать второго июня тысяча девятьсот сорок первого года, а закончилась только через четыре года, через четыре тяжелых года - девятого мая тысяча девятьсот сорок пятого года.

это была самая величайшая война за всю че¬ловечества. огромное количество людей погибло в этой войне. ужасно подумать, что в этой трагедии принимали участие на-ши сверстники - дети тринадцати-четырна¬дцати лет. люди отдавали свои жизни за судьбу своей родины, за своих товарищей. даже , которые выстояли весь напор гитлеров-ской армии, присвоили звание героев.

много вытерпел российский народ в эти четыре года. вспомните героический подвиг ленинграда - девятьсот дней держались люди в окруженном городе и не отдали его! люди выдерживали мороз, холод, голод, вражеские бомбардировки, не спали, ночевали на ули-це. вспомните вспомните другие города! перед этими подвигами мы должны, обязаны склонить голову.

бо той, хто багато говорить, не вміє слухати. а значить, й не може підтримувати дійсно розмову, яка принесе користь хоч кому-небудь.   він ніби розмовляє сам з собою. а яким чином можна отримати інформацію, постійно розмовляючи? а про що може говорити така людина іншим, що вона знає, крім свого внутрішнього світу, який звужується кожного дня. це монолог, який нікому не цікавий.