Людей з оповідання Р. Д Бредбері 《 Усмішка》 приваблювали до миста​

який предмет почали вивчати головні герої в 6класі? (зоологія)

як звали дядька гната по вуличному? (фа-дієз)

на чому грав дядько гнат минулого року? (на мандоліні)

хто обізвав хлопців мухоловами? (вася)

що побачили хлопці коли побігли до озера вмитися? (відбитки здоровенних і страшних лап)

що вирішили робити хлопці після того як побачили відбитки? (піти в бібліотеку і взяти книжки з зоології)

хто придумав взяти курку замість кози для приманки? (сергій)

як назвали монстра що жив на річці? (митькозавр)

чому митько вкляк на місці коли побачив монстра? (тому що хотів потім усім розказати про митькозавра)

хто був насправді монстром? (василь)

кожна людина спроможна керувати своїми емоціями, душевним станом. у всіх є право вільно висловлювати думку. хоча, у драмі кальдерона"життя-це сон", сехісмундо був обмеженим цим правом, живучи у в"язниці.він не мав власної думки, а лише піддавався громадській думці, через що він і став жорстоким по відношенню до оточуючих. його переповнювало почуття помсти, помсти батькові за тяжку долю. хоча наприкінці твору ми бачимо, як сехісмундо суттєво змінюється на кращу сторону, стає шляхетним. і тут ми розуміємо, що йому вдалось приборкати того звіра, що сидів у його душі.  у сучасності ми навряд зустрінемось з такою ситуацією, тому що люди мають більше прав, і тому вони вільно висловлюють думки, без ніяких ущемлень. приборкати у собі звіра-означає контролювати свої емоції, перебувати у гармонії зі своїм внурішнім світом.тож, слід діяти обдумано,перед тим, як щось зробити.

добрий день ява и павлуша.ви менi дуже подобаетесь своїми .     в мене до вас э одне прохання мою сестру(брата) зовут его напишеш) ображають хулiгани якi старшi за нас i ми нiчого не можемо з цим зробити.це таэмниця тому що якщо вы розкажете то знас будуть знушатися.     та коли бiля вашого двора появиться бiла стрiчка то бiжiть по нашим вказiвкам по нашому малюнку який буде в цьому конвертi.     ми дуже на вашу .

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.