Ідеал життя людини в гармонії з природою втілено в образі.роман "Чорно рада"
А) Ніжина
Б)Чорної гори
В) хутора Хмарище
Г) хутора Матвія Гвинтовки

зрада - дл всіх людей, це слово асоціація з чимось не хорошим, підлим. і я звичайно не виняток. мені здається, що якщо ти завяєзуєш дружбу з кимось, то ніколи не зраджуй цій людині, а будь з нею до кінця, в усіх скрутних ситуаціях, тому що якщо ти обрав людину в якості свого друга, то залишайся з ним назавжди. я не розумію вислову "друзі напрокат", в моєму баченні друг він або є, або його немає взагалі, це не явище і воно не абстрактне. а ті хто відносяться, до друзів які приходять і йдуть, не мали ще справжнього друга, і не вміють ним дорожити. зраджують не лише друзі, а й близькі кохані люди. і це набагато гірше, ніж втратити друга, тому що коли ти любиш, ти починаєш проживати з коханим одне життя, а після зради його потрібно розірвати, а це процедура болюча. проте сама страшна зрада, це коли тебе зраджують твої рідні, ви не дивуйтесь буває й таке. і саме в цей момент ти не знаєш навіть чи варто продовжувати жити. я розумію, що боротись зі зрадою безглуздо, але почати цінити всіх ніколи не пізно.

командование принимает пятнадцатилетний юнга,после смерти всего после схватки с китом.

вот по этому он так и называется,то что 15-и летний мальчик стал командиром 

людина яка вірить в бога-залишається завжди людиною.коли ти маєш якісь проблеми ти звертаєшся і до бога і він тобі є.як туга на серці ти біжиш то рідних,близьких бо вилити весь бруд що накопичився в тебе на душі.чесна людина завжди цінилася во всі віки і во всі століття.ніколи не роби щось за віддачу бо віддачі ніколи не получиш.роби все від щирого серця тоді ти будеш нагородження людьми і богом .роби добро не чекаючи віддачі

повість відрізняється від оповідання перш за все тим, що вона більш-менш послідовно витримана в рамках певного літературного стилю. у повісті, як правило, дійсність відображається не безпосередньо, а постає перед нами у світлі авторської інтерпретації, забарвлена певним художнім осмисленням.

по́вість  — епічний прозовий   твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом,  а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом  та оповіданням.

оповіда́ння  — невеликий прозовий  твір, сюжет  якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.