Чи згодні ви з тим , що Славка мають судити старшокласники?

хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.

в этом а хочу рассказать о моем лутчем друге.как вы поняли если он лутчий значит у него есть хорошые черты характеры и плохие.начнем с хороших-он никогда не предаст и не оставит меня в беде,ну не ловкой ситуаций найдет как выкрутиться,всегда прежде чем как то пошутить или сделать чтото он спрашивает у меня или у того с кем это хочет сделать.плохие- он боиться выставить свое мнение,корысный,бывает жестокий.вот я и рассказал вам о моём друге!

дорогою ціною твір написаний геніальним письменником михайлом коцюбинським.читаючи данний твір,ви зрозумієте наскільки в минулому (хоча зараз теж) була дорога воля.ще   ви зрозумієте що таке справжнє кохання,як воно виявляється,як відчувається.

людське життя для історії — це тільки мить. а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. про них наяд чи напишуть майбутні історики. можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.