В уривку «Дивлюся я, що дальш буде, Що буде робити Мій медведик!
Стоїть собі, Голову понурив Сіромаха. Де ж ділася Медвежа натура? Мов
кошеня, такий чудний. Я аж засміявся» використано
А гумор Б іронію В сатиру Г гротеск Д сарказм​

барокко свойственны контрастность, напряжённость, стремление к величию и пышности, к слиянию искусств.

тема: показ безсмертя і сили мистецтва у боротьбі з життєвими . 

ідея: вічне тільки мистецтво

жанр: сонет

художн.засоби:  

1. епітети: небесний перелив, найясніший квіт

2. звертання (в тобі, мистецтво,  

ну мабуть і все, більше я не знаю)

слова,близькі за значенням називаються синоніми

блакитна-лазурова,свытло -синя ,небесна

коло невеличкої хати рос вишневий садок. життя у цьому селі живе - співають дівчата, йдуть плугарі. біля цієї хативечеряє родина, у якій матір хоче повчати чомусь дочку, але співи соловейка не цього зробити. він так гарно співає, щоі повчати доню матір не хоче. вона покалала своїх маленьких діточоу спати тай сама задрімала, але соловійко не затих.у цій поезії нібито все просто, але автор тут повчає нас кохати родину, природу. вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди. про цей вірш т. шевченка літературознавцями написано багато досліджень. надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. якою ж сильною була туга поета ш рідною україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? про це мріяв усе життя й сам шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. вірш став "візитною карткою" україни — квітучої, мирної, співучої та доброї.