Що означає білий колір у твори "білий кінь шептало

Символ білого коня в творі Шептало, це його білосніжний колір, це його відрізняє від інших, робить його неповторним.

Відповідь:

Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої. Таку людину часто називають "білою вороною". І на мій погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів

Пояснення:

українська пісня-частина духовного життя народу.в неї народ вкладав свої почуття,мудрість.ще в давнину народні співці-кобзарі оспівували волелюбність,сміливість українських захисників,любов до рідної землі.

  плине час.покоління народу проходить одне за одним,але результати життя кожного покоління   залишаються в пісні-в спадщину нащадкам

рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом.