Маруся Чурай
1) Її піснетворчість.
2) Моє ставлення до образу Марусі Чурай.

1)навкруги ні душі. тихо й безлюдно, а однак я щось там чую, поза своєю стіною. воно мені заважає. що там? я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип під їх вагою. ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. я не хочу про вас думати. я краще ляжу. погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо».

2)просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і слухаю. повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. і повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

3)пізно я повертався додому. приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. в складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний ісав.

4)от-от, здає тью-і, тью-і, ті-і-і ні, зовсім не так. трійю-тіх-ті і не подібно. як вони оте роблять, цікавий я знати? б'ють дзьобами в золото сонця? грають на його проміннях, наче на струнах? сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

разберись, , сама, где какие образы)

  одного разу коли я гуляла у садку я побачила ластiвку, яка заплуталась у виноградi.

  я позвала бадька, вiн почав розплутувати пташку.вона так сильно рвалася з винограду що бадьку було складно розплутати пташку.але вiн всеш таки розплутав йiйi.

на другий день ластiвка прилетiла не мов подякувати за йiйi порятунок.

задоволення собою характеризує досить самовпевнених осіб. зазвичай такі люди вперті та цілеспрямовані лідери, однак непомічання власних помилок грає виключно негативну роль. такі люди не прагнуть до чогось більшого, адже і так задоволені своїми досягненнями в житті. 

тося була спокійна, допитлива і розумна дівчинка, вона завжди ходила "по п"ятам" юрка, їй , коли він розповідав історії, які вигадував на ходу, вона милосердна, тому що хотіла сім"ї дикої качки.