Які риси притаманні родині клима

в этом а хочу рассказать о моем лутчем друге.как вы поняли если он лутчий значит у него есть хорошые черты характеры и плохие.начнем с хороших-он никогда не предаст и не оставит меня в беде,ну не ловкой ситуаций найдет как выкрутиться,всегда прежде чем как то пошутить или сделать чтото он спрашивает у меня или у того с кем это хочет сделать.плохие- он боиться выставить свое мнение,корысный,бывает жестокий.вот я и рассказал вам о моём друге!

1.дивовижна природа наступаючого дня. 

2.перспективи .

3.обурення хлопця через появу тосі.

4.захоплена розповідь юрка до своєї супутниці.

5.зустріч із зграєю качок.

6.безвідповідальне ставлення юрія.

7.рятівниця тося.

8.дикі каченята на волі.

9.мінливість товаришування з сільськими хлопцями.

10.сподівання юрася.

11.пекучий сором за свої вчинки.

українська історична пісня «зажурилась україна» змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. із таким становищем не можна було миритися. пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором. 

тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.